Досвід застосування сучасних методів теледерматології в діагностиці новоутворень шкіри

З кожним роком онкозахворюваність у Європі, як і в Україні, зростає. На сьогоднішній день група злоякісних новоутворень шкіри займає третє місце в структурі онкозахворюваності України [1]. Серед усіх злоякісних новоутворень шкіри саме меланома найнебезпечніша. В умовах всесвітньої економічної кризи у всіх країнах спостерігається нестача кваліфікованих спеціалістів, здатних діагностувати злоякісні новоутворення на ранніх етапах їх розвитку. Особливо це стосується населених пунктів, розташованих далеко від великих міст. Відсутність матеріальної підтримки з боку держави і неосвіченість населення в новоутвореннях шкіри з кожним роком підвищують смертність. Все це призвело до пошуків нових можливостей діагностики.

Теледерматологія, один із підрозділів телемедицини, – це галузь науки, що має на меті забезпечити надання дерматологічної допомоги та обмін дерматологічною інформацією з використанням  комп’ютерних та телекомунікаційних технологій  на відстані[7].

Теледерматологічна діагностика – це надання кваліфікованої дерматологічної допомоги з використанням теледерматологічного оснащення.

Методи теледерматології – це засоби теледерматологічної або дистанційної діагностики, що дозволяють надавати консультативну дерматологічну допомогу населенню.

Дистанційна дерматологічна діагностика – це надання кваліфікованої дерматологічної допомоги з використанням теледерматологічного оснащення на відстані.

За часом отримання та передачі інформації дистанційна діагностика  поділяється на: синхронну (у режимі реального часу, відеоконсультація), асинхронну (метод «store and forward» (SAF) та комбіновану (поєднання відео консультації та SAF. За технічним оснащенням вона може бути: стаціонарною та мобільною [2,9]. За напрямком діяльності — профілактичною, клінічною та навчальною.

Дистанційна діагностика може проводитись між дерматологами, дерматологом та лікарем іншої спеціальності, дерматологом та пацієнтом, дерматологом та середнім медичним персоналом.

Мета і завдання

Вивчити ефективність, достовірність та безпечність застосування дистанційної діагностики новоутворень шкіри в порівнянні з очною консультацією дерматолога.

Матеріали і методи

Для вивчення ефективності і достовірності застосування дистанційної діагностики  були використані наступні методи дослідження: клініко-інструментальні (огляд, дерматоскопічне обстеження), аналітичні, анкетування. Ми дослідили матеріали дистанційної діагностики 9274 новоутворень шкіри пацієнтів у віковій групі від 2 тижнів до 86 років, проведені Інститутом дерматокосметології доктора Богомолець у 2005-2014 рр. Матеріали містили:

  • анкетні данні, заповнені особисто пацієнтами;
  • макроскопічні фотозображення новоутворень шкіри;
  • дистанційний висновок експерта; клінічний, дерматоскопічний, гістологічний діагнози.

Використовувався метод «Store-and-forward».

Пацієнти самостійно заповнювали анкетні дані, проводили фото фіксацію зображення та надсилали на висновок експерту через Інтернет. Дані пацієнтів отримував адміністратор, який займав проміжну ланку між пацієнтом та лікарем. Адміністратор перевіряв правильність і повноту заповнення анкетних даних, чіткість фотозображень. Фото фіксація  новоутворень проводилась у двох проекціях – прямій, з поряд розташованою шкалою (для фіксації розмірів зображення на момент звернення), та бічній. Звернення, що не відповідали вимогам, не приймались, і пацієнти отримували відмову у консультативному висновку. Звернення, що відповідали вимогам, перенаправлялись експертам для висновку.

Експерти проводили аналіз анкетних даних та макроскопічних ознак новоутворень, формулювали висновок та рекомендації. Пацієнтам були надані рекомендації видалення підозрілих новоутворень або видалення новоутворень за бажанням самих пацієнтів з подальшим гістологічним дослідженням. Безпосередньо перед видаленням пацієнтів  оглядав дерматолог (аналізував макроскопічні ознаки новоутворень шкіри, опитував пацієнтів, пальпаторно визначав щільність утворень), проводив дерматоскопічне обстеження (аналіз характерних мікроскопічних ознак, які неможливо помітити та оцінити очно), фото фіксацію дерматоскопічної структури новоутворення.

Для вивчення результатів обстеження була сформована база даних, в якій облік проводився за наступними групами:

  • дистанційний висновок експерта;
  • клінічний діагноз;
  • дерматоскопічний діагноз;
  • гістологічний діагноз.

Визначені та проаналізовані кількісні розбіжності окремих нозологій при дистанційній, клінічній, дерматоскопічній діагностиці. Метод верифікації базувався на даних гістологічних діагнозів.

Результати

З 2005 по 2014  роки нами було дистанційно обстежено та надано рекомендації 9274 пацієнтам. Із них 6154 пацієнти з новоутвореннями шкіри, 3120 пацієнтів із судинними ураженями шкіри. Відмову у консультації отримали 152 пацієнти з причини неякісних фотознімків. На видалення новоутворень шкіри з подальшим гістологічним дослідженням були направлені 5737 пацієнти. Від видалення відмовились 315 пацієнтів.

Дистанційно були зроблені наступні висновки: 3219 меланоцитарних невусів, 188 меланом шкіри,  966 передракових новоутворень та раків шкіри, 1049 інших доброякісних новоутворень. Клінічний огляд дозволив встановити: 3441 меланоцитарних невусів, 201 меланом шкіри, 1031 передракових новоутворень та раків шкіри, 749 інших доброякісних новоутворень. Дерматоскопічне обстеження виявило 3589 меланоцитарних невусів, 214 меланом шкіри, 1064 передракових новоутворень та раків шкіри, 555 інших доброякісних новоутворень. Гістологічне дослідження підтвердило: 3701 меланоцитарних невусів, 219 меланом шкіри, 1086 передракових новоутворень та раків шкіри, 416 інших доброякісних новоутворень.

tablicya-2-2

tablicya-2

 

Таким чином, розбіжності між діагнозами становили:

  • меланоцитарні невуси: дистанційно були діагностовані 87%, клінічно діагностовані 93%, дерматоскопічно діагностовані 97%;
  • меланома шкіри: дистанційно діагностовано 86%, клінічно 92%, дерматоскопічно 98%;
  • передракові новоутворення та раки шкіри: дистанційно діагностовано 89%, клінічно 95%, дерматоскопічно 98%;
  • інші доброякісні новоутворення шкіри: дистанційно гіпердіагностовано 252%, клінічно 180%, дерматоскопічно 133%.

 

tablicya-3-2

tablicya-4

 

Майбутнє теледерматології в Україні

З розвитком телекомунікаційних технологій зростає інтерес до телемедицини. І на сьогоднішній день більшість світових публікацій довели, що теледерматологія є однією із найдетальніше вивчених підрозділів телемедицини. Теледерматологія та дистанційна діагностика в майбутньому допоможуть вирішити проблеми діагностики та надання медичної допомоги у віддалених населених пунктах, оскільки спеціалісти  використовуватимуть  сучасні телекомунікаційні пристрої. Багато досліджень довели якість дистанційних консультацій порівняно з очними [3,4,5,6,8]. Пацієнти з різних точок  країни зможуть отримувати кваліфіковану медичну допомогу в будь-який час без необхідності витрачати час та кошти на дорогу. Теледерматологія та дистанційна діагностика відкривають можливості для спеціалістів навчатися та консультуватися з колегами з приводу найтяжчих випадків, ділитися інформацією та досвідом роботи. Вчасно отримана кваліфікована консультація здатна зберегти життя пацієнту.

Висновки

Дистанційна діагностика забезпечує високий рівень діагностики злоякісних новоутворень шкіри (86-89%). Проаналізувавши та порівнявши результати дистанційних висновків експертів, клінічні, дерматоскопічні та патогістологічні діагнози, можна зробити висновки, що дистанційна діагностика є простим, надійним та ефективним методом діагностики раків шкіри. Її введення та застосування у системі охорони здоров’я здатне забезпечити ранню діагностику злоякісних новоутворень шкіри та надати пацієнтам  необхідну медичну допомогу, забезпечити кваліфікованими спеціалістами і  скоротити відстань між пацієнтом та лікарем. Особливо це стосується пацієнтів з віддалених регіонів, які не мають можливості отримати медичну допомогу в своєму населеному пункті.

КРАВЕЦЬ К.І., ДЯЧУК С.Д., БОГОМОЛЕЦЬ О.В., Інститут теледерматології доктора Богомолець 

«Український журнал дерматології, венерології, косметології»,2015

 

  1. Бюлетень Національного канцер-реєстру №15 — «Рак в Україні, 2012-2013»
  2. Kanthraj G.R. Classification and design of teledermatology practice: What dermatoses? Which technology to apply? / Kanthraj G.R. // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. — 2009. – Vol. 23. – P. 865-75.
  3. Kravets K. Comparison of the effectiveness of clinical, dermoscopic and teledermoscopic diagnosis of skin cancers/ K. Kravets, O. Bogomolets, O. Magonia, S. Dyachuk, M. Zhuravel // Abstract. — – Cracow, Poland, 23-26 May, 2013.
  4. Kravets K. Mass screening of skin cancers in Ukraine / K. Kravets, O. Bogomolets, O. Magonia // Abstract. — – Istanbul, Turkey, 2-6 October, 2013.
  5. Kravets K. The future of teledermatology and remote consulting in beauty salons / K. Kravets, O. Magonia, O. Bogomolets // Abstract. – WCOCD. – Athens, Greece, 27-30 June, 2013
  6. Pak H. Store-and-forward teledermatology results in similar clinical outcomes to conventional clinic-based care / Pak H., Triplett C.A., Lindquist J.H., Grambow S.C., Whited J.D. // J. Telemed. Telecare. — – Vol.13. – P.26-30.
  7. Perednia D. A. Teledermatology: One application of telemedicine/ Perednia D.A., Brown N.A. // Bull. Med. Libr. Assoc. – 1995. – Vol.83. – Р.42-7.
  8. Warshaw E.M. Interobserver accuracy of store and forward teledermatology for skin neoplasms / Warshaw E.M., Gravely A.A., Bohjanen K.A., Chen K., Lee P.K., Rabinovitz H.S., et al // J. Am. Acad. Dermatol. – 2010. – Vol. 62. – P.513-6.
  9. Wurm E.T.M. Teledermatology: how to start a new teaching and diagnostic era in medicine. / Wurm E.T.M., Terri M.C., Soyer H.P. // Dermatol. Clean. – 2008. – Vol. 26. – P.295-300.